Віктор Леоненко: "Коли Сабо виходив на балкон, ховав цигарку в руці"

Головний тренер "Динамо" Юрій Сьомін признався, що один із лідерів команди - Артем Мілевський - любить покурити. Наставник цього не схвалює і каже, що нападник на базі намагається відмовитися від шкідливої звички.

Як загалом тренери ставляться до того, що футболісти курять? Чи якось карають їх? Про це "Експресу" розповіли футбольний тренер Володимир Журавчак і екс-футболіст "Динамо" та збірної України Віктор Леоненко.

— Чи поширене куріння серед гравців?

В. Журавчак:

— Усі знають, що в цьому нічого доброго немає. Кожен тренер хоче бачити у своїй команді здорових і витривалих людей. Тож, зрозуміло, наставники цього не схвалюють.

Футболісти курили колись, курять і тепер. Та належить розуміти, що сигарети забирають у гравця рік-два кар'єри. А за цей час ще можна пограти й заробити. Нинішні спортсмени це розуміють краще, бо вміють рахувати гроші. Колись заробітки не були такими великими, тож гравці над цим майже не замислювались. Із сигаретою великих успіхів на футбольному полі не досягнеш. Хоча були й винятки. (Усміхається).

В. Леоненко:

— Я курив під час усієї своєї кар'єри, та нині, коли вже можна, кинув. (Усміхається). Сабо весь час зі мною сварився, а я йому казав: "Подивись на табло — там постійно світиться прізвище Леоненко". Куріння не заважало моїй ігровій майстерності. Якщо людина виходить на поле і досягає результату, то за полем може робити все, що заманеться. Це вже особиста справа футболіста — чи здатен він тривалий час виходити на газон. Ось Гаврилов курив "Бєломор" і грав до 40 років.

— А яка кількість викурених цигарок не вплине на фізичну форму гравця?

В. Журавчак:

— Їх неможливо порахувати, бо хто вже курить, той курить. Я не пригадую людей, що обмежуються однією-двома цигарками на день. Викуриш дві, захочеться ще, потім іще... А для молодого гравця навіть одна цигарка шкідлива, адже його організм не одразу відновлюється після ігор чи тренувань.

В. Леоненко:

— Я викурював по 10 — 12 цигарок на день. Звичайно, це шкодило, але при тих навант¬женнях, які нині є у "Динамо", куриш ти чи ні, все одно "вмираєш" на тренуваннях.

— Як наставники борються із цією шкідливою звичкою?

В. Журавчак:

— У кожній команді по-різному. Виганяти зі складу — це, звичайно, занадто, але робити зауваження, штрафувати, переконувати потрібно. Якщо людина півночі сидить у барі з цигарками і пивом, то яка з неї користь буде на тренуванні? Жодної! Ухилятиметься від роботи, халтуритиме...

В. Леоненко:

— Мене сварили геть усі тренери, бо ні від кого не приховував, що курю. Щоправда, не штрафували, бо мав "знижки" — забивав голи. А щодо спиртного, то всі знали, що люблю пиво. Навіть у присутності Суркіса його пив. А Сабо знайшов у моїй кімнаті 15 порожніх баночок з-під цього напою і всім розповів, який я поганий. Хоча цих банок у мене назбиралося за 15 днів. Курити можна, коли ти вже щось вмієш — маєш швидкість, техніку, удар... А коли ти лише йдеш до цього — не варто.

— Як тренери дізнаються, що гравець курить?

В. Журавчак:

— (Сміється). Тренер, який себе поважає, ніколи не зазиратиме в закутки, щоби знайти порушника режиму. А як дізнаємось? По-різному...

В. Леоненко:

— Та їм хтось доносить! Я надто не нахабнів: коли Сабо виходив на балкон, ховав цигарку в руці. Але запах від мене був. Медогляд також може показати, що гравець курить. Але якщо від цигарки у футболіста "скаче" тиск, то він не палитиме перед медоглядом — ось і все. (Усміхається).

Пригадую, програли ми "ПСЖ" (2:1). Вони вийшли зі стадіону, стоять біля автобуса і курять — всі як один! Ніхто їм нічого не казав. У нас ледь очі від подиву не повилазили. А вони в цій Лізі чемпіонів виграли всі матчі в групі. От вам і доказ того, що цигарка на ігрову майстерність не впливає, але нищить здоров'я...