0
April 19, 2024 09:03:38
Ru En Ua Select theme Select window style Print preview
0
"Олександрія" - "Шахтар" 2:3. Дербі двох вчорашніх чемпіонів - Face 2 Face Betting
October 29 2011

"Олександрія" - "Шахтар" 2:3. Дербі двох вчорашніх чемпіонів

Олександрія. Стадіон "Ніка". 7000 глядачів

Головний арбітр: Євген Арановський (Київ)
Асистенти: Микола Васюта (Ровно), Ярослав Куш (Івано-Франківськ)

"Олександрія" - "Шахтар" (Донецьк) 2:3

Голи: Старенький 24, Сидоренко 38 - Дентиньо 5, Виллиан 13, Тейшейра 35

"Олександрія": Паньків, Кабанов, Старенький, Сидоренко, Ксьонз (Салхі 72), Гітченко (Зейналов 79), Довгий, Казанюк, Чередніченко, Кралік (Давидов 58), Сахневич

"Шахтар": Рибка, Ракицький, Срна, Дентіньо (Коста 56), Тейшейра (Едуардо 72), Рац, Гай, Селезньов (Хюбшман 79), Степаненко, Вілліан, Кучер

Попередження: Кралік 11, Чередніченко 35, Сидоренко 52, Старенький 62, Давидов 78, Зейналов 83, Зейналов 89 - Ракицький 50, Ракицький 72

Вилучення: Зейналов 89 - Ракицький 72

Саме так. Зустрічалися два чемпіони України – в різних, так би мовити, вагових категоріях, з різними клуббюджетами – але все-таки обидва клуби минулоріч стали переможцями своїх ліг. І це додавало інтриги в матчі за визначенням без інтриги: 1:15 такими були букмекерські ставки на виграш «Олександрії». І хоча цього не сталося, олександрійці були вельми близькими до власного зеніту слави у по-брюсвіллівському останньому матчі не дуже щасливого для чорно-жовтих першого кола. Хоч і сталося це, можливо, передовсім тому, що суперники мріяли про інший «Зеніт».

Легкою прогулянка до Олександрії у підопічних Мірчі Луческу не виявилася: він-бо сам констатував три очки як єдиний олександрійський позитив. Це вже був другий вояж Містера в гості до цього клубу: і знову перевага всього в один м’яч. Цікава ще одна паралель: якось інший іноземний фахівець Невіо Скала привозив «Шахтар» в Олександрію – і тоді єврокубкові справи «Шахтаря» були не найліпші, донецька команда провела тоді єдиний переможний м’яч лише в доданий арбітром час. Був знаменитий поєдинок в Кубку України, коли в ¼ фіналу завдяки голу у відповідь у виконанні Олександра Казанюка доводилося з ясовувати стосунки в доданий арбітром час… З іншого боку, деяка провальність олександрійців у всіх останніх матчах, починаючи з «Дніпра», нібито не дозволяла сподіватися на сенсацію. Але це не більш, аніж нібито…

Склад «Шахтаря» лише зовні нагадував експериментальний – незмінний Рибка в рамці плюс Ракицький, Гай, Рац і Кучер, - четвірка захисників, Степаненко, Супер-Дарійо, Тейшейра і висунутий уперед зліва Вілліан із Дентінйо та Селезньовим попереду. Незважаючи на солідну ротацію складу, рука все-таки не підіймається окреслити його як «другий»: такому «другому складу» «Шахтаря» вповні може позаздрити добра 13-тка решти клубів, нижче третього місця прем’єрки.

Володимир Шаран знову виставив на гру всіх найкращих на той момент: Паньків у воротах, захист – Чередніченко , Гітченко, Сидоренко, півзахист - Кралік,Сахневич, Казанюк, Довгий, Старенький – та Ксьонз з Кабановим - атака. В принципі, надійний, зіграний в останніх матчах без Запорожана та Таргамадзе склад. Якщо говорити в даному випадку про «другість» складів, то за всієї короткості лави ПФКА, і ця команда все-таки виступала не в найоптимальнішому складі. (Притім, днем раніше молодіжні склади розписали мирову 2:2).

На жаль, перші ж хвилини, попри незначний за швидкістю темп почату гри, засвідчили перевагу шахтарів у класі. Фактично, другий цілком нейтральний і цілком звичайний навіс супер-Дарійо, став гольовим – більше того, це ще був 1200-й гол «Шахтаря» в ЧУ. При тому, перед тим малася на місці перша атака олександрійців. В моменті забивання ювілейного м’яча слід відзначити безпорадність супер-воротаря ПФКА – міг виручити, але через власну невпевненість на сантиметри, але явно не виручив.

Минуло всього сім хвилин, і у воротах ПФКА розписався вже Вілліан – це правда, що він накрутив кількох гравців справа, але правда також у тому, що удар завдавався зовсім не з убойної точки – Паньківу не вистачило інтуїції і кількох сантиметрів , аби це більярдний гол-красень в ЧУ-2012 не стався. Після цього почало здаватися, що гряде розгром ПФКА. Однак з цим могли змиритися хто завгодно, крім чорно-жовтих господарів. Лівий захисник Сергій Старенький, пройшовши своїм флангом із 25-ти метрів завдає просто-таки шедеврального удару на 24-й хвилині – супер-воротар збірної Юкрейн Рибка дотягується до м’яча, однак м’яч таки в дев ятці. І скажіть після цього, що Шаран – не прямий спадкоємець великого Лобановського: в його команді на чудо спроможен кожен гравець! ПФК «Олександрія» явно додає після цього гола: всілякий натяк на невпевненість зникає. Однак футбол дивний саме своєю непередбачуваністю. На 35-й хвилині Олекса Тейшейра під час однієї з вельми спорадичних зовсім не убойних атак «Шахтаря», скориставшись черговою невпевненістю в діях Паньківа – куча мала в штрафній! - забиває третього м’яча, який мав поховати надії господарів на будь-що. І треба ж! Уже на 38-й хвилині «Олександрія» все-таки завдає удару у відповідь: робить це Кирило Сидоренко (другий гол в ЧУ-2012), який втікає справа від Степаненка і невідпорно пробиває воротаря.

Усе, що можна замовляти після цього «Олександрії», яка навіть мала шанс зрівняти рахунок до перерви – це гучні фанфари. І справді, хоч, можливо, на класі «Шахтар» теоретично щось і міг сотворити – але це вже не більш ніж гіпотеза. Ініціатива головних артерій гри в таймі нам бер чу була повністю в руках господарів – дивно, чому ця команда не виступає в євро кубках? «Шахтар», з огляду на його клас, і на те, що він мав господарювати скрізь і в усьому, виглядав жалюгідно, «Олександрія» = гідно російського чемпіонату і «Зеніту». «Олександрії» не вистачало класу, «Шахтарю» - професійности. Деяка вольяжність, яка проглядає в діях флагмана українського футболу, вже стала притчею во язицех: занадто багато шахтарі розраховують у кожній грі на власний клас, не надто багато приділяючи уваги швидкості – не тільки попереду,а й з-заду. Фактично, найкраща команда України вже поплатилася за це в єврокубках, спаплюживши, здається, в цьому сезоні мрію Ріната Леонідовича про Лігу Чемпіонів – з такими швидкостями дай бог хоч до 1/4 фінаул Ліги Європи дійти! Індивідуальний клас бразильців – це добре, але де реактивна командна швидкість, як у «Зеніта», тренер якого відверто висміює позавчорашню манеру гірничанської гри (в грі з «Зенітом» потрібна швидкість і свіжість, яку «Шахтар» перестав демонструвати навіть у ЧУ. Теза Валерія Лобановського про майбутнє за командами, які вміють грати в один дотик та швидко завантажувати м’яч у чужу штрафну напередодні візиту нашого гранду в Пітер відтак набуває особливо неприємного забарвлення). Звісно, що й київське «Динамо» нині далеке від ідеалу, та все-таки локально, і в Європі, і в Юкрейн, воно виглядає поки що трішки краще.

Отож, після чергової, хоч і вельми благородної поразки (хоча спроможні були сотворити і чудо, і сенсацію), ПФК «Олександрія» завершує перше коло на вкрай невтішному для себе місці – 15-му, маючи всього 10 пунктів. Практика показує, що для залишання в лізі, 20 пунктів цього року може вистачити. Якщо взяти до уваги оптимізм Володимира Шарана і бажання президента ПФКА Миколи Лавренка щодо негайного зимового підсилення, то шлях «Олександрії» у великому футболі тільки починається. Щодо «Шахтаря», то ставши грандом №1 в укрфутболі, крім лаврів, «Шахтар» успадкував ще дещо: з ним нині кожна з команд б’ється, як свого часу в 1990-х билися з «Динамо» - отож чергове чемпіонство оформити гірникам буде нині вкрай непросто. Однак команда Мірчі Луческу, поховавши «Динамо» (Київ) у кубку, а «Олександрію» на її рідному полі має незначний відрив у чемпіонаті з киянами – і вся боротьба тут ще ого-го як попереду. Друга знизу («Олександрія») і третя зверху («Шахтар») сьогодні показали феноменально цікавий і видовищний футбол – справдішню народну гру, за яку ми отсей футбол і любимо. Іще одне: в цьому матчі футбол ще раз довів, що він – не баскетбол. Бо в футболі все ще можливо будь-що – приміром ставка на аутсайдера, який завтра може продовжити справу промивання мізків футбольній еліті. Отож, на «Шахтар», одразу по санки-петербуржцям, очікує виїзний матч із київською «Оболонню», яка прагне після першоколового 0:4 віддячити гірникам якоюсь черговою нічиєю; на «Олександрію» - 6 листопада побачення зі своїм давнім знайомим по цьогорічному елітному дебюту – з турнірно та ігрово непередбачуваною «Ворсклою» Миколи Павлова. Немає застережень, аби взяти, та й позичити обом клубам, учасникам сьогоднішнього матчу, по три очки в турі нам бер 16.

Мірча Луческу, головний тренер ФК «Шахтар»:

- Положительно по сегодняшней игре могу отметить только те три очка, которые мы завоевали сегодня. А так – я расстроен игрой своих ребят. Начали очень хорошо: выигрывали 2:0, выигрывали 3:1, потом – расслабились. Мы сделали несколько ошибок, и их использовали хозяева. Были еще голевые моменты, которые мы не реализовали. Строили свою игру – когда-то в такие моменты мы забивали голы. Но как только подстроились под игру «Александрии», начали играть длинными передачами – сразу же попались. Мы позволили сопернику доставлять мяч в нашу штрафную площадку. Но я отмечу: взяли три очка, и это сегодня важно, с этим я и останусь после сегодняшней игры. Поначалу «Александрия» начала даже очень боязно, можно сказать. А после первого забитого гола, они осмелели, начали навязывать нам борьбу, начали более агрессивно играть на контратаках. Создали опасные моменты у наших ворот. Но я думаю, что в конечном итоге мы заслужили эту победу, и она была очень тяжелой. Хотя наши моменты были более явными, чем моменты у наших ворот.

- Когда вы проиграли «Динамо», вы тогда говорили о нехватке супермотивации у «Шахтера»…

- Нет, тут другое, я семь человек поменял после матча в Киеве. Естественно, взаимодействия были другие между ними. Поэтому нужно говорить о другом. Мы думали о сегодняшней игре в преддверии игры с «Зенитом». А игроки, которые давно не играют… на поле была видна определенная неуверенность. Не было синхронных действий между ними, как это бывает, когда игроки играют постоянно в основном составе.

- Мистер Луческу, сегодняшняя линия обороны будет такой же, как, по всей видимости, в ответной игре с «Зенитом». Скажите, довольны ли вы игрой в обороне и что нужно делать, чтобы не было таких ляпсусов в обороне?

- Неудовлетворен, конечно, я их игрой. Ракицкий не играет. Он может намного больше, чем он делает на сегодняшний момент. Были моменты, когда он играл вообще как левый защитник: он должен играть четко как центральный защитник в своей зоне. Если так и будет продолжаться, тогда тоже будем думать, что делать. Степаненко достаточно уверенно сыграл после удаления Ракицкого в центральной зоне.

- Сегодня Евгений Селезнев опять не показал той игры, которую мы от него ожидаем…

- Он – индивидуалист. Он привык играть в другой манере. Не те взаимодействия с нашими игроками: сегодня было несколько моментов, в которых он мог вывести партнеров на ударную позицию - один на один. К сожалению, он хотел решить эти моменты сам, но – не получалось. Он много двигался, большой прессинг осуществлял, то есть по объему работы к нему претензий нет. Но он привык забивать голы. И когда не забивает – это нервы. Он думает, что индивидуальное мастерство чаще будет приводить его к воротам соперника, чем когда он будет взаимодействовать с другими. Сможет он себя проявить или не сможет – я не знаю. Думаю, Адриано более эффективный на сегодняшний день.

- УА- Футбол: - Если не удастся обыграть «Зенит», Лига чемпионов уже для «Шахтера», фактически, закончилась. Вы знаете уже сейчас секрет, как победить «Зенит»?

- Не имеет смысла об это говорить, пока футболисты не вышли на поле… Это игра: шансы – равны. Будет игра, и вы все увидите…

Володимир Шаран, головний тренер ПФК «Олександрія» (входить під шалені оплески журналістів):

- Ну, по-перше, знов-таки та сама біда нашої команди в тому плані, що вже до гри деякі гравці вже подумали, що ми не зможемо виграти в такої команди, як «Шахтар» - маємо, мовляв, зіграти внічию. Це показав початок матчу. Дійсно, боялися грати більш агресивніше, я маю на увазі на своїй половині поля - тому що саме такою була моя установка на гру. І, звичайно, майстерність футболістів «Шахтаря» далася взнаки: мається на увазі, що кожен гравець може зробити результат. Звичайно, коли пропустили перший гол, появилася невпевненість у своїх діях – одразу пропускаємо другий – і, звісно, ми, скажем так, були не на тому рівні, на якому повинні бути. Але я дуже вдячний хлопцям за те, що вони проявили характер, самовіддачу, і , повірте, ні одного поганого слова я в роздягальні не сказав – тому що дійсно грали так, як ми можемо грати на даний момент. Не вистачає майстерності на завершальній стадії атак, але те, що заспокоїлися після першого тайму і впевнено грали в футбол. Грали в той футбол, який я думаю, подобається вболівальникам. Тому-то ми від них почули після гри, що хлопці – молодці. Дійсно, віддали всі сили для того, щоби показати хорошу гру. Ну, а помилки – вони, звичайно, будуть. Але треба враховувати, що в основному складі грають, практично, всі ті самі футболісти, які грали в першій лізі, крім Яна Краліка. І я все ж рахую, що ми на правильному шляху. І ми надалі будемо наполегливо працювати. Звісно, посилення буде взимку, однозначно. Але і кістяк команди однозначно залишиться – це на 100%. Тому що коли є самовіддача, коли є моментами гра – звичайно, результат прийде. Я думаю, що ми вже зіграли з усіма командами в першому колі, і більше хвилювання у нас не буде – і впевненість додасться, маю на увазі, вже в наступному матчі з ФК «Ворскла» (Полтава)…

- УА-футбол: - Володимире Богдановичу, чи зможуть до гри з Полтавою відновитися два гравці основи – Таргамадзе та Запорожан?

- Я думаю, що так. Я на це сподіваюся. Тому що Андрій Запорожан уже тренувався в загальній групі, але відчув, знову ж таки, біль і тому він сьогодні був заявлений на гру. Таргамадзе тільки сьогодні прилетів із Тбілісі, де він проходив курс лікування, і я сподіваюся, що Давід нам допоможе – хай навіть не в основному складі, але до гри з Полтавою він буде готуватися.

- Які саме зони ПФК має підсилити в першу чергу?

- Всі зони. Починаючи з воротарської, скажемо так, і дійсно треба підсилюватися обов’язково для того, щоби ті заміни,які ми проводимо, підсилювали гру. А на жаль, у нас не завжди це виходить.

- Володимире Богдановичу, сьогодні ви зіграли проти «Шахтаря», застосовуючи пресинг у середині поля. Чи вистачило вам сил сьогодні? Є деякі недоліки. В центральній зоні все-таки є розриви.

- Звичайно, що не тільки проти «Шахтаря», а й проти «Динамо Київ», проти «Металіста» грати в більш агресивний футбол грати від зон, у залежності від того, де знаходиться м’яч, потрібно. Ми могли би з перших хвилин пресингувати «Шахтар» на їхній половині поля. Але як підтвердили деякі матчі, я маю на увазі і «Металург Донецьк», коли ми грали агресивно на їх половині поля і десь, в принципі, забили м’яч, але не вистачало функціональних можливостей для того, щоб продовжити в такому темпі працювати. І ми знали прекрасно, що «Шахтар» провів тяжкий матч із «Динамо», і ми надіялися, що якщо ми перший тайм витримаємо – в тому плані. Аби зустрічати суперника на своїй половині поля, то в другому таймі ми додамо, і «Шахтар» підсяде. Так воно, в принципі, і вийшло, але гандикап одного м’яча сказався до кінця зустрічі.

- Вболівальник із Тирасполя. Чи плануєте ви підсилення в другому колі?

- Так, плануємо однозначно. І це слова Миколи Миколайовича Лавренка, президента нашого клубу: треба дотерпіти до зими!

- Чи сподобалася Вам як тренеру гра команди з тієї точки зору, що ви забивали володарю Кубка УЄФА, та ще й такі шикарні голи?

- Звичайно, це сподобалося. І ми награвали швидкий перехід від оборони в атаку: саме так ми забили перший м’яч у ворота суперника. І так само – стандартні положення. Але в нас не зовсім усе вийшло. Але те, що захисник забиває – це великий плюс для захисників у першу чергу. І надалі стандартні положення – це було в кінці першого тайму – я маю на увазі вкидання м’яча з-за бокової лінії, могли б забити і тертій м’яч. Тоді б, звичайно, було б легше грати. Але і в другому таймі мри і завдавали ударів, і контролювали м’яч, - тому, в принципі, ще раз скажу – треба в цьому плані працювати, щоб більш агресивніше грати в атаці.

- Чи могли Ви таке передбачити перед грою, щоб ви так возили володаря Кубка УЄФА?

- Ні, для мене, повірте – чи команда грає в Лізі Чемпіонів, чи в Лізі Європи – різниці ніякої немає. Ми граємо проти команди, з якою ми маємо в кожному матчі добиватися позитивних результатів. Звичайно, ми налаштовували хлопців тільки на перемогу. Ми знали, що «Шахтарю» буде справді важко – тому що вони дійсно вже десь думками в Петербурзі, тому що вони вже завтра вилітають туди…



© Voon Development Team 2000 - 2024 Contact us: info@voon.ru