0
April 19, 2024 01:22:34
Ru En Ua Select theme Select window style Print preview
0
"Олександрія" - "Ворскла" 1:1. 20 хвилин на відновлення статус-кво, або Не ти, так – тобі! - Face 2 Face Betting
November 6 2011

"Олександрія" - "Ворскла" 1:1. 20 хвилин на відновлення статус-кво, або Не ти, так – тобі!

Олександрія. КСК «Ніка», 3800 глядачі

Головний арбітр: Д.Кутаков (Бровари)
Асистенти: В.Жарий (Павлоград), Я.Трехліб (Дніпропетровськ)

ПФК «Олександрія» - «Ворскла»- 1:1

Голи: Ребенок 27 - Кабанов 47

ПФК «Олександрія»: Паньків, Чередніченко, Казанюк, Довгий, Салхі (Кралік, 46), Запорожан (Єрмак, 82), Гітченко, Ксьонз, Сидоренко, Старенький (Таргамадзе, 61), Кабанов

«Ворскла»: Величко, Матвеєв, Ткачук, Селін, Краснопьоров, Єсін (Кривошеєнко,64) Ребенок, Чеснаков, Маркоскі, Сачко, (Янузі, 74)

Попередження: Старенький, 16, Сидоренко, 48, Чередніченко, 67, - Чеснаков, 52, Єсін, 56, Сачко, 72, Безус, 74, Краснопьоров, 90.

До звітного матчу команди підходили в різних кондиціях, з різною статистикою та різною нещодавньою ігровою практикою. Назагал у більшості оціночних суджень напередодні «Олександрія» мала перевагу в багатьох відношеннях. Різниця м’ячів у попередніх матчах та статистика очних зустрічей, перемога над самими собою (в матчі з «Шахтарем», поразка 2:3 володарю Кубку УЄФА-09, яка на Кіровоградщині прирівнювалася до перемоги) та натомість невиразний виступ ворсклян у єврокубку, більше часу на відпочинок, присутність у стані ПФКА зоряних, на думку ЗМІ, двох гравців ЦСКА (Москва) та вундеркінда з Грузії Давіда Таргамадзе, відновлення двох провідних футболістів Андрія Запорожана та Давіда Таргамадзе напередодні самої гри і втрата натомість двох провідних виконавців у «Ворскли», нарешті виїзна перемога в Полтаві олександрійців у першому колі та вчорашня перемога молодіжки ПФКА – все говорило за ставку на господарів! А ще: все в них, коротше, було різним, а от рахунок: виявився рівним! Справедливости заради, додамо: «Ворскла» мала довшу клубну історію (1955 проти 1990 року заснування в господарів), більш досвідченого тренера, а ще – знаходилася на солідній 6-й позиції в нинішньому ЧУ (тоді як «Олександрія» - на місці передостанньому).

Продовжувати писати історію другого кола ЧУ-2011/12 Володимир Шаран розпочинає вдома, виставивши стабільний і найпотужніший на сьогодні склад своєї команди. Місце у рамці воріт зайняв незмінний два сезони поспіль лідер цеху місцевих голкіперів – Юрій Паньків. В центрі захисту Ігор Чередніченко та Кирило Сидоренко, зліва у захисті – Сергій Старенький, справа – відновлений Андрій Запорожан, опорники Андрій Гітченко й Олексій Довгий, плеймейкер Тауфік Салхі, справа в середній лінії капітан Олександр Казанюк, зліва - напівнападник Ксьонз, і в атаці - олександрійський незмінний дель п` єро (і за віковим досвідом, і за ефективністю вирішальних м’ячів) Тарас Кабанов.

Микола Павлов та його «Ворскла» в попередньому матчі, крім решти вище згаданих «лих» - втрати захисників Арменда Даллку й Олексія Курілова – не вберегла в основі через травму й воротаря Юрія Долганського. Отож глядачі КСК «Ніка» побачили полтавського кіпера-«дублера» Сергія Величка, який, до речі, з покладеними на ним обов’язками в матчі впорався блискуче – 1, а не 0 очок то великою мірою заслуга Сергія. Зліва в обороні зіграв незмінний Євген Селін, пара центрбеків Олександр Матвеєв та Євген Ткачук, Володимир Чеснаков у опорній зоні, пара хавів Йован Маркоскі та Павло Ребенок, зліва в півзахисті Роман Безус, справа - Дмитро Єсін, опорний Олег Краснопьоров та на вістрі атаки Василь Сачко, який проводить вдало останні матчі.

Матч розпочався з доволі одразу агресивної гри «Олександрії» попереду: Сергій Старенький змушує на правому фланзі Павла Ребенка фолити – одразу штрафний, і Тауфік Салхі небезпечно прострілює в штрафну. На 6-й хв. слідує ще один навіс зліва від ПФКА – необов’язкова втрата м’яча. А на 8 хв. Сергія Старенького випереджує голкіпер. На 9 хв. вперше, але не востаннє в матчі, небезпечно головою пробиває по воротах Тарас Кабанов. Першу вивірену, несумбурну атаку «Ворскли» в матчі спостерігаємо тільки на 11 хвилині, але вона поки що закінчується нічим. Натомість з кута воротарської Ігор Чередніченко вже на 15 хв. мав відкривати рахунок - як то кажуть, справа йшла на раховані сантиметри. На 23 хв. для ПФКА в матчі, проте, пробив перший дзвіночок – дуже небезпечно пробивав Володимир Чеснаков. А на 27 хвилині гри справдилося старе футбольне правило: коли – не ти мені, тоді – я тобі (забиваєм). Справді, після серії навальних, гострих атак із хорошими шансами на їх втілення у життя настала п’ятихвилинка «Ворскли», п’ятихвилинка доволі чергова, яка не мала б нічого лихого віщувати – але в захисті помиляється капітан господарів Олександр Казанюк, м’яч потрапив на Павла Ребенка і той не схибив, розстрільно пробивши в ближній кут воріт – на мій погляд, в другому поспіль матч інтуїція зрадила Юрію Паньківу, який сам не пішов на перехоплення м’яча.

Атакувальний характер гри господарів після пропущеного м’яча не змінився. І хтозна, як розгортався б матч, коли б на 30, 33 та 41, 44 та 45 хвилинах Сергій Величко не творив чудес воротарської майстерності – в двох випадках, коли воротам загрожував Андрій Гітченко, здавалося, сама фортуна була на боці гостей. А на 29 та 39 хвилині «пожежу» в оборонних редутах своєму кіперові допомагали гасити захисники. В першому епізоді чудово зіграв Дмитро Єсін, заблокувавши прицільний удар Тауфіка Салхі.

Скільки потрібно команді господарів, аби, програючи по ходу 0:1, зрівняти рахунок, відновивши тим самим нічийне статус-кво і зіграти вже третій в сезоні матч із одним із трьох найпопулярніших для себе рахунків 1:1? Якщо мова про «Олександрію» в сезоні 2010-2011 та про 6 листопада 2011, то відповідь «знавців»: 20 хвилин! Практично, одразу після початку тайму чи не в першій же осмисленій атаці «Олександрія» зрівнює рахунок. Після удару головного екзаменатора Величка в цьому матчі – Андрія Гітченка, Сергій, здавалося б, ще раз складає іспит на 12 балів, але, от біда – м’яч потрапляє просто на Тараса Кабанова, який, майже не цілячись, пробиває-таки голкіпера гостей. Сценарій першого тайму ще в силі: Сергій Величко рятує свою команду від голів і на 49-й, і на 52-й хвилинах. Він би нічого не міг вдіяти на 63-й хвилині, коли б після удару чеха Яна Краліка, який щойно вийшов на заміну, м’яч влетів у дев`ятку – але форварду трохи не поталанило (точніше: знову підфартило воротарю). Під 80-ту хвилину матчу, після цілої серії карток і замін, гра, практично, почала заспокоюватися – було видно, що обидві команди витратили власний арсенал, почало здаватися, що господарі просто «підсіли», а гості - не надто охочі до атаки, вистоявши в матчі з «надцять» гострих випадів з боку чорно-жовтих та з десяток ними поданих кутових, які могли закінчитися, аби, знов ж таки, не фарт та воротар, і не надто добре для зелених. На 85-й хвилині ворскляни, проте, могли вирвати перемогу – і лише суперпідкат капітана господарів Олександра Казанюка «винен» у тому, що цього не сталося.

Що ж, за доброю приказкою: все добре, що добре закінчується. Думається, даний вислів підходить сьогодні обом командам: не програвши, «Ворскла» відтак зі свого 6-го місця дихає у хвіст п’ятірці лідерів: у футболі – ні, але в біатлоні чи велоспорті така позиція доганяючого, а не ведучого, вважається шикарною і навіть королівською з точки зору остаточного успіху команди. «Олександрія», як господар становища, створивши стільки голевих моментів, скільки вона не створювала, можливо, за все перше коло – має бути не дуже вдоволеною очком. І однак, як сказав у тому ж першому колі тренер Ігор Кучук: очко завжди краще, аніж залишитися без очка. «Олександрія», маючи 11 очок, все ж залишається на передостанньому місці, та однак має хороші шанси на атаку тих, хто згори: «Волинь», що нині на десятому місці, має всього 19 очок – ПФКА від них на відстані трьох перемог. Зробити такий ривок у прем’єр-лізі, звісно, важче, ніж у лізі першій, однак – можливо. Суперник же чорно-жовтих у наступному матчі – сам ФК «Динамо» (Київ), імення грізне, але не непереможне та не завжди стабільне. Що «Олександрія» битиметься з ним по-канадському (хокейному канадському), до останніх секунд – у цьому сумнівів мало. На «Ворсклу» ж очікує дещо інша домашня битва з суперкомандою «Оболонь» (Київ), яка так і шукає того кандидата, якого вперше прагне покласти на лопатки своє довгоочікуваною дебютною перемогою в чемпіонаті. Команду пивників очолює новий тренер (в.о. – префікс тимчасовий!) Василь Рац, а новий тренер, навіть коли він не Рац, це завжди дуже погано для суперників. Практика провідних першостей, до яких ми починаємо зараховувати і власну, показує: поранений звір аутсайдера часом страшніший за лаврові обладунки непереможного тріумфатора-чемпіона країни – отож-бо, «Ворсклі» легка прогулянка в турі №17 явно не світить. Тому-то, як завжди, будемо надіятися, як я люблю повторювати, не на українських грандів, а на гранда на ймення Український Футбол – коли нерівня б`є якогось там собі великого, а футбольна малява збиткується над тираном українського флагмана. Більше таких фактів – більше народності українського футболу. А то від елітарності вже нудить (навіть, певно, вишукану Європу, не тільки нас).

Николай Павлов, главный тренер «Ворсклы»:

- Я хотел бы, прежде всего, высказать свои соболезнования президенту ПФК «Александрия» Николаю Николаевичу Лавренко по поводу смерти его отца…

Я вспоминаю, как приезжал сюда еще лет двадцать тому назад, когда работал в «Днепре», - как только я приезжаю сюда, я вижу что-то новое. Искусственное поле, которое вот положили: у нас в Полтаве еще нет такого, а у вас в Александрии – есть! По-хорошему вам завидуем, потому что – не для первой, команды, конечно – но для детей, для футбола это вещь просто незаменимая, потому что тренеры и родители детей, которые там будут заниматься, вам будут, наверное, благодарны.

О игре… Я честно скажу: думал, что будет немножко хуже. То функциональное состояние, которое было у нас утром после медицинского обследования, говорило о том, что футболисты уже на исходе, и их состояние было… ну, самое плохое из всех, которое было у нас в этом году... после поражения… Вы знаете, раны заживают хорошо, когда есть улыбка, есть настроение, а когда плохо, то кажется, что все болит и уже не до футбола.

Но второй тайм показал, что у нас есть порох в пороховницах. Содержанием игры во втором тайме я доволен. Игра получила еще такой импульс: атаки - туда, атаки – сюда, и, наверное, болельщикам понравилась. Но, думаю, что нам более такой результат подходит. 1:1 на выезде, играя с командой, которая после нас играет с «Динамо» (Киев), там где, естественно, скорее всего, будет потеря очков, да еще и исходя из того положения, в котором мы находимся, когда духом еще не воспрявши!

UA-футбол: - А, честно говоря, Николай Петрович, Вы ехали за ничьей, или, как говорится, как игра покажет?

- Вы знаете, когда прогнозы делают, так все говорили, что в Александрии, после той игры, которую показали наши сегодняшние соперники с «Шахтером», а «Шахтеру» вы тоже нервы потрепали очень прилично, то и сыграть вничью для нас, думаю, было бы нормально. Но, естественно, по ходу игры, особенно, когда повели в счете и были еще несколько моментов в первом тайме, где мы могли еще забить, то можно было по ходу игры надеяться и на победный результат. Но думаю, что ничья эта – закономерна. Я хочу комплимент сделать «Александрии» и ее тренеру: вы выглядите очень достойно во всех играх, во всяком случае, в тех, которые я видел.

- Николай Петрович, лучший футболист в составе вашей команды и в составе соперника? Кого бы Вы назвали?

- Ну, в «Александрии» я не стал бы определять, потому что я в первую очередь смотрю за своими футболистами, и футбол – это командный вид спорта и выделять кого-либо я бы не хотел. Я у себя, когда начинаю подводить итоги соревновательного периода, никогда не выделяю. Вот сегодня я мог бы сказать, что кто-то плохой, или мне не понравился, но…

UA-футбол: - Николай Петрович, увидим ли мы «Ворсклу» в следующем сезоне в еврокубках, ибо, судя по нынешнему месту в ЧУ, должны увидеть?

- Вы знаете, когда начинается чемпионат или его вторая часть, то я читаю высказывания моих коллег, где четырнадцать из шестнадцати говорят о еврокубках, и только два говорят, что хотят остаться в лиге, то я думаю, что и нас тоже можно внести в эти 14-ть. Но мы сейчас об этом не говорим, стараемся просто играть, делать свое дело, а потом, как всегда за последние четыре года, делать выводы. Несомненно, я туда хочу.

Володимир Шаран, головний тренер ПФК «Олександрія»:

- Яка усмішка (реагуючи на чиюсь репліку щодо усмішки на обличчі, - УА-футбол), усмішка то є, але в душі радості мало. Звичайно, ми розчаровані результатом матчу, тому що ми налаштовували команду тільки на перемогу. І реально могли виконати це завдання. Але, на превеликий жаль, дійсно, не забиваєш ти – забивають тобі, – і така прикра помилка захисника привела до того, що ми пропустили першими. І гра почалася вже на таких собі «гойдалках», звичайно, на зустрічних курсах. І ми мали період часу, коли атакували краще, але такі ж можливості мала і «Ворскла». Іще, мене здивувало, що «Ворскла» наприкінці матчу додала, тому що вони грали в четвер, і ми думали, що команда підсяде наприкінці, але суперник, навпаки, додав – за рахунок дій Кривошеєнка, Янузі. А от ми в кінці матчу трішки підсіли. Хоча я і хотів-було випустити, навпаки, атакуючого футболіста, та Запорожан вже не витримував фізично, тому що багато пропустив, і гравець попросив заміну.

Ну а гра, в цілому, як на мене, все нормально. І, звичайно, хотілося б більше небезпечних моментів бачити, але…

UA-футбол: - Ми просили Вашого колегу назвати кращого гравця у складі гостей. Таке саме запитання і до господарів?

- Я нікого не називаю ніколи. Тому що – назвеш, і потім можна забути про цього гравця в наступному турі…

- Яке перед вами поставлене завдання клубним керівництвом?

- Ну, звичайно, закріпитися у прем’єр-лізі. Це наше головне завдання. Будемо сподіватися, що ми його виконаємо.



© Voon Development Team 2000 - 2024 Contact us: info@voon.ru